притягатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
тяжіння — я, с. 1) Властивість тіл притягатися одне до одного. •• Земне/ тяжі/ння фіз. явище, що полягає у властивості тіл притягатися до Землі. Си/ла тяжі/ння фіз. сила, з якою тіла притягаються одне до одного. 2) Потяг, прихильність, пристрасть до кого … Український тлумачний словник
важкість — кості, ж. 1) Властивість тіл притягатися до землі. 2) Абстр. ім. до важкий 1 9) … Український тлумачний словник
гравітація — ї, ж. 1) Властивість усіх тіл взаємно притягатися; всесвітнє тяжіння. 2) фін. Явище взаємного впливу цін на різних ринках … Український тлумачний словник
притягнутися — див. притягатися … Український тлумачний словник
притягтися — див. притягатися … Український тлумачний словник
притягуватися — див. притягатися … Український тлумачний словник
судитися — суджу/ся, су/дишся, недок. і док. 1) тільки недок. Звертатися до суду, мати справу з судом. || з ким і без додатка. Вести судовий процес проти кого небудь. 2) тільки недок. Притягатися до судової відповідальності. 3) кому, чому і з інфін.… … Український тлумачний словник
тяжкість — кості, ж. 1) Властивість тіл притягатися до Землі. 2) Абстр. ім. до тяжкий 1 10) … Український тлумачний словник
